Петро Перший

Петро Перший проживает в городе Львов, Украина. Родной город - Москва. Семейное положение Петро: женат. Знак зодиака Телец. Из открытых источников получены следующие сведения: информация о высшем и среднем образовании, карьере, службе в армии.

Петро́ I Рома́нов (Петро Олексійович Романов; *9 червня 1672 — †28 січня 1725) — юридично обіймав посаду царя Великої, Малої і Білої Русі (1682—1725 роки), з 1721 також посаду імператора Російської імперії. Фактично на початку його правління його владі підкорялися лише землі Московії, землі козацьких військ - Запоріжського, Донського, Яїцького, Уральського та інших йому не підкорялися. Молодший син царя Олексія Михайловича. Після смерті свого старшого брата Федора Олексійовича (1682) П. І і його брат Іван Олексійович були проголошені царями, а їхню сестру Софію Олексіївну призначено регентшею. В серпні 1689 після спроби вчинити державний переворот її було позбавлено влади і заслано в монастир. З цього часу П. І і став фактично, а після смерті Івана V (1696) і юридично єдиноначальним правителем, монархом. Петро проводив широкомасштабну завойовницьку зовнішню політику. Московська держава за активною участю козацьких формувань з Малої Русі (України) і Великої Русі (Дону, Яіку, Уралу, Волги) продовжувала, як учасник антитурецької Священної ліги (Священна Римська імперія, Австрія, Польща, Венеція, Ватикан), розпочату ще за правління Софії війну з Османською імперією (Кримським ханством і Туреччиною) (Кримські походи 1687 і 1689, Азовські походи 1695-96), що завершилися захопленням північного узбережжя Азовського моря й ліквідацією турецько-татарських фортець у нижній течії Дніпра (див. Карловицький конгрес 1696-99 і Константинопольський мир 1700). Уклавши союз з Данією та польським королем Августом Фредериком, Петро І розпочав Північну війну 1700-21 проти Швеції, в якій українські козацькі формування брали участь у складі військ Російської імперії. Після переходу гетьмана Івана Мазепи на бік Карла XII, Петро наказав знищити гетьманську столицю — Батурин. Царськими військами, якими керував Олександр Меншиков, було замордовано від 10 до 20 тисяч (за різними даними) місцевих жителів. Північна війна, що тривала з перемінним успіхом, закінчилась Ніштадтським миром 1721, який закріпив за Росією колишні шведські володіння в східній Балтиці — Інгерманляндію (з новою столицею царства — Санкт-Петербургом), Естляндію, Ліфляндію, частину Фінляндії і забезпечив Московії вигідне стратегічне становище в Курляндії. Невдала війна з Османською імперією 1710-11, що закінчилась Прутським мирним договором 1711, позбавила Росію її завоювань на Азовському морі. Зате успішна війна з Персією (Іраном) 1722—1723 зміцнила російські позиції на Закавказзі (було приєднано каспійське узбережжя з містами Дербентом і Баку). В області внутрішньої політики П. І здійснив ряд важливих реформ, що мали на меті створення на основі земель колишньої Русі нової імперії - Російської. Для цього планувалася широкомаштабна централізація і розбудова державного апарату, технічна та культурна модернізація. У 1697-98 П. І побував за кордоном (у Німеччині, Голландії, Англії), де знайомився з різними сторонами європейського життя, техніки й культури. В ході Північної війни була створена (на основі рекрутської повинності) велика регулярна армія влади і управління: утворено новий вищий орган виконавчої і судової влади Сенат (1711); замість старої приказної системи було створено колегії (1718-22), кожна з яких відала певною галуззю чи сферою управління і підпорядковувалась Сенату; запроваджено поділ на губернії (1708); реорганізовано вище церковне управління (ліквідація патріархату й утворення Синоду у 1721). Петро І створив єдину систему поміщицького замлеволодіння з обов'яковою службою дворянства, запровадив нову систему податків, зокрема т. зв. подушне, видав указ про посесійних селян, за яким власникам заводів дозволялось купувати кріпаків. Практикував масове приписування селян до казенних і приватних мануфактур, мобілізацію селян і міщан в армію на будівництво мостів, фортець, каналів. П. І вживав енергійних заходів для розвитку промисловості (металургійної, суднобудівної, текстильної тощо) та торгівлі при участі і контролі держави (с

п'ю, гуляю, піждуся, буяню