Марина Михайлечко (Середич)

Марина Михайлечко проживает в городе Львов, Украина. Родной город - с. Нижнє Висоцьке. Девичья фамилия (фамилия до вступления в брак) - Середич. Семейное положение Марины: замужем. Знак зодиака Девы. Из открытых источников получены следующие сведения: информация о среднем образовании, родственниках.

СПОГАДИ Падає листя в осіннім танку, Сонце освітлює всю землю зранку, День розцвіта, усе просинається, Із новим днем життя починається. Річка гірська ловить промінчики, Крізь голубе дно видно камінчики, Десь ще у заростях рибка сопе, А жабка на березі серенаду веде. Хтось може спить та сонце вже встало, І село в Карпатах теплом обійняло, Засвітило на гори й поля, Щоб зі сну пробудилась нижнянська земля. Як же я люблю своє рідне село, Тут моє дитинство бурхливо пройшло, Зараз я в місті, домівка далеко Серце сумує, як за домом лелека. Я в чужині, а додому так хочу, Згадую гори я кожної ночі. Вдень на роботі — так часу не має, А вечір настане так серце вмліває. Хоче додому, хоче в село Де моє дитинство в ньому пройшло, Де бабця сивенька на руках колисала, І для своєї онуки матусею стала! Час пролетів, бабусі не стало, Смерть невблаганна назавжди забрала, Тепер я у місті продовжую жити, І далі за бабцею й домом тужити. Там було добре, там було чудово, Якби хотілось, щоб все було знову. І рідні гори, і рідне село, і бабця рідненька І я як колись, була ще маленька... Тільки у пам’яті річки шумлять, Липи пахучі на подвір’ї стоять, Там десь під хатою бабця сидить... Ох це життя — одна тільки мить!!! © Марина Михайлечко

Люблю писати вірші, живу творчістю, люблю світ літератури