Олексій Говоруха

Олексій Говоруха проживает в городе Харьков, Украина. Родной город - Харків. Семейное положение Олексія: не женат. Из открытых источников получены следующие сведения: информация о высшем и среднем образовании, карьере, службе в армии.

Скажи, что важно для любви? Кто скажет возраст, кто мозги, А может быть здесь важен рост, И к сердцу он проложит мост? Быть может очень важен вес, Мускулатура, глаз разрез, А кто-то ищет душ родство, Чтоб понимание пришло. Кто ценит бюст, кто цвет волос, Чтоб был прямой орлиный нос, А кто-то бедер ширину, И моды ради - ног длину! Одни твердят, что важен секс, Без сахара не сладок кекс, Другие ищут дачу, дом, Ведь не прожить жизнь голышом! Вот кто-то примет за любовь, Разврат и похоть вновь и вновь, Томленье и движенье тел, Как ”основной инстинкт” велел! Кто ищет ласку и тепло, Уют, парное молоко, Заботу, по хозяйству труд, Когда не предают, не врут. Но идеала не найти, На компромисс надо идти, Искать ведь можно целый век, А нужен просто Человек! Тим, що загинули, й тим, що вижили, Слово своє вдячно присвячую. Хай ворог зиркає очима хижими, Нехай гарчить – мені не лячно! Хто вріс корінням, той не зламається. Хто має стержень, той не зігнеться. Любов до матері – найкраща порадниця. Любов до вітчизни – ідея серця. Лицарський хрест – відзнака для обраних – Не завжди на грудях, а в діях і звершеннях. Для тих, що в боях ставали хоробрими. Для тих, що в атаки здіймалися першими. Не відступитися від слова сказаного – Дерти руками, зубами гризти. У світі багато брудного й заразного, Але той, хто хоче, залишається чистим! Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо, Що в цій війні з чужими поки що програємо... Хай перемоги наші порівняно малі, Та головне, що наш народ лишився на своїй землі. Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я... Тіла загинуть – житиме ідея... Ще свічка наша не згоріла, Ще наша молодість при нас. А те, чи праве наше діло - Те скажуть люди, скаже час.

lll`````lll`llllllllllll`lllllllllllllll```lll````llllllllllll``llllllllllll`lll```lll``llllll``lllllllllllllll llllll```llllll`lll``````lll````lll`lll```lll``lll``lll``lll`lll``llllll`lll``lll```lll llllll```llllll`lll``````lll````lll`lll```lll``lll``lll``lll`lll`lllllllll`lll``````lll lll`lll`lll`lll`llllllllllll```lll```lll```lll``lll``lll``lll``lll`lll`lll`lll`lll``````lll lll`lllllllll`lll`lll``````lll```lllllllllllllll``lll``lll``lll``lll`llllll``lll`lll``````lll lll``lll``lll`lll``````lll```lll```lll`lll```lll`lll```lll`llllll``lll`lll``lll```lll lll`````lll`llllllllllll```lll```lll```lll`lll```lll`lll```lll`lll```lll``llllll````ll